- бінокль
- -я, ч.Оптичний прилад з двох паралельних, з'єднаних між собою зорових трубок для розглядання віддалених предметів.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
бінокль
Смотреть что такое "бінокль" в других словарях:
телебінокль — я, ч. Спеціальний бінокль, що дає можливість ясно бачити дуже віддалені предмети … Український тлумачний словник
бінокль — [б іно/кл ] л а, ор. леим, м. (на) л і … Орфоепічний словник української мови
бінокль — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
телебінокль — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
біноклевий — а, е. Прикм. до бінокль … Український тлумачний словник
морський — а/, е/. 1) Прикм. до море 1), 2). || Який є, буває над морем, біля моря. || Який відбувається, здійснюється на морі, морем. || Який живе або росте в морі. || Уживається як складова частина деяких зоологічних, ботанічних та інших назв. Морська… … Український тлумачний словник
різкість — кості, ж. 1) Властивість за знач. різкий 1 5). •• Наво/дити на рі/зкість настроювати фотоапарат, бінокль і т. ін. так, щоб досягти найбільшого ступеня чіткості, видимості деталей об єкта. 2) Грубе слово, різкий вислів … Український тлумачний словник
теле... — Перша частина складних слів, що: а) відповідає слову телевізійний, напр.: телеантена, телебашта і т. ін.; б) означає: який діє на далеку відстань або здійснюється на відстані, напр.: телебінокль, телекомандування … Український тлумачний словник
трансфокатор — а, ч. Фото , кінооб єктив, бінокль тощо із змінною фокусною відстанню … Український тлумачний словник
цейс — а, ч., розм. Оптичний прилад фірми Цейс (зазвичай про бінокль) … Український тлумачний словник
